Народження та виховання дитини сьогодні, в умовах повномасштабної війни, — процес непростий і сповнений викликів. Реальною підтримкою для батьків, які виховують дітей до чотирьох років, у цьому може стати послуга раннього втручання, над впровадженням якої в громадах Київської області ми працюємо з 2024 року.
За цей час ми ініціювали створення шести команд раннього втручання в громадах області: Фастівській, Узинській, Рокитнянській, Бориспільській, Бучанській та Білоцерківській.
Організували навчання понад 50 фахівців різних спеціальностей, які вже мають досвід роботи з дітьми, — лікарів, психологів, реабілітологів, соціальних працівників і педагогів корекційної освіти. Це спеціалісти, які працюють або незабаром працюватимуть у складі команд раннього втручання в своїх громадах.
Як показує досвід роботи цих фахівців, занурення в тему «раннього втручання» дозволяє не лише налагодити систему підтримки дітей та батьків в громадах, а й змінити підходи у роботі спеціалістів, зокрема, педіатрів.
Про те, як відбуваються ці зміни та чому вони важливі як для медиків, так і для родин, розповіла Світлана Таращенко — педіатр із понад 13-річним досвідом роботи, голова дитячої лікарсько-консультативної комісії. Вона також пройшла спеціалізоване навчання, організоване нами, та є членом команди раннього втручання у місті Буча:
«Раніше задачами педіатра були діагностика та лікування згідно з алгоритмами, спостереження за станом дитини. Тобто лікар реагував на вже наявні проблеми, в результаті чого порушення розвитку виявлялися не на ранніх етапах, а взаємодія з родиною обмежувалася рекомендаціями та призначеннями. З появою послуги раннього втручання прийшло чітке усвідомлення важливості та значення для майбутнього дитини перших чотирьох років. Це те «вікно можливостей», коли нейропластичність мозку дозволяє досягати найкращих результатів з формування навичок і вмінь з мінімальними затратами часу, ресурсів під час щоденного досвіду, через гру. І саме в цей час, коли із родиною найчастіше взаємодіє саме педіатр, є унікальна можливість уже не просто лікувати, а вчасно виявляти, фіксувати наявні або можливі порушення й впливати на них!»
Що змінюється в роботі педіатра завдяки ранньому втручанню:
- Лікар може вчасно помічати та виявляти дітей, в яких є порушення або ризик їхнього розвитку. Завдяки новим інструментам спостереження – вмінню по-новому спілкуватися з родиною, спостерігати, слухати та чути – лікар-педіатр може своєчасно помітити ці ризики та скерувати родину по підтримку і допомогу, наприклад, до місцевої команди раннього втручання.
- З’являється індивідуальний підхід у роботі з дитиною та батьками замість строгих стандартів і алгоритмів, які раніше діяли у медицині. Кожна дитина, родина – унікальні й тому потребують індивідуального підходу. Причому саме батьки на прийомі можуть назвати те, в чому їм потрібна допомога.
- Лікар педіатр зосереджується не лише на діагнозі, а на отриманні детальної інформації про дитину. У цьому допомагає вміння формулювати та ставити правильні запитання. Якщо у мами запитати: «Як їсть ваша дитина?», вона зазвичай відповість: «Нормально». А якщо уточнити: «Що саме любить і не любить їсти ваша дитина?», — мама розповість значно більше й лікар зможе вчасно помітити, що із харчування у дитини не все так добре, як здається на перший погляд.
- Батьки можуть отримати допомогу вже під час прийому у педіатра. Навіть на звичайному плановому огляді лікар може запропонувати обговорити те, що турбує — наприклад, проблеми зі сном чи відсутність повзання. Під час зустрічі лікар може разом з батьками скласти короткий план дій і домовитися про дату наступного прийому, щоб обговорити, що вдалося змінити, а над чим ще потрібно попрацювати.
- З’явилася можливість точніше підбирати реабілітаційні послуги для дитини. Наприклад, аналіз сенсорного профілю — того, як нервова система реагує на дотик, світло, запахи чи рух — допомагає лікарю краще скласти план реабілітації для дитини з вродженими порушеннями нервової системи.
Тож, як ми бачимо, опанування послуги раннього втручання – це не лише підвищення кваліфікації лікаря, а й загалом зміна вектору роботи, з фокусом на дитину та родину. Завдяки ранньому втручанню педіатр може не лише лікувати, а й підтримувати сім’ю, допомагаючи батькам створювати умови для повноцінного гармонійного розвитку дитини.
Йдеться про ті зміни, яких так потребує система охорони здоров’я загалом.
На фото зліва направо: Іванна Ткач, консультантка з розвитку послуг БО «Надія і дім для дітей»; Оксана Кривоногова, тренерка та віцепрезидентка Української асоціації раннього втручання; Світлана Таращенко, лікар‑педіатр та фахівчиня з раннього втручання.
Працюємо в рамках проєкту «From Catastrophe to Reform – A Pathway to Ending the Institutionalisation of Children in Ukraine» за підтримки UBS.