Помітити потреби дитини та родини й допомогти їх вирішити в максимально комфортних для сім’ї умовах. А ще – налагодити життя настільки, щоб дитина росла й розвивалася повноцінно, а батьки не виснажувалися, намагаючись встигнути все.

Утопія?

Ні. Це послуга раннього втручання – не про дива, а про реальну допомогу, яка працює. І відгуки родин лише підтверджують її ефективність, необхідність і цінність.

У вересні минулого року Слава разом із мамою вперше зустрівся з фахівцями команди раннього втручання, що працюють у Білоцерківській громаді. Тоді дворічний хлопчик не ходив, не розмовляв і уникав контакту з іншими людьми.

Уже за пів року дитину важко впізнати: Слава впевнено бігає, вимовляє окремі звуки, охоче усміхається дорослим і навіть відвідує дитячий садок, щоправда, з фахівцем з команди раннього втручання та лише на годину. Але для мами, яка сама виховує двох дітей (батько зараз на фронті – прим.), це колосальний прогрес, про який вона навіть не мріяла і за який вона вдячна всій команді. 

Поява дитини та її виховання – великий виклик для батьків, а в умовах війни він стає ще складнішим. Для родин, у яких виховуються діти з інвалідністю чи комплексними порушеннями розвитку, як відмічає Галина Постолюк, виконавчий директор БО «Надія і дім для дітей», ці труднощі зростають у рази:

– Це одна із найуразливіших груп, для яких сьогодні немає достатньо послуг в громадах, де вони можуть отримати допомогу. Вони дуже часто, на жаль, залишаються один на один з проблемами. 

Ми добре знаємо цю ситуацію, адже понад 28 років працюємо з дітьми та родинами в різних областях України – підтримуємо тих, хто цього найбільше потребує, в тому числі допомагаємо громадам в розширенні спектру та покращенні якості надання послуг на місцях.

У Київській області ми працюємо з початку повномасштабного вторгнення, в тому числі останні три роки реалізовуючи проєкт «Від катастрофи до реформи» за грантової підтримки UBS.

Одним із ключових його напрямів стало впровадження послуги раннього втручання в громадах регіону. Чому саме вона стала пріоритетною – ми вже розповідали раніше.

Результатом цієї роботи стало впровадження послуги у 6 громадах Київської області. Наприкінці квітня ми провели підсумкову зустріч, під час якої поділилися досвідом і результатами. 

Важливо, що про досягнення говорили самі представники громад.

Крок перший: переконати

Розпочинаючи роботу в цьому напрямі, ми зіткнулися з тим, що, попри державну підтримку послуги та її впровадження в містах, містечках України, у багатьох громадах бракувало розуміння, кому вона призначена і чим, наприклад, відрізняється від розвиткових занять чи реабілітації.

– У більшості громад наша робота починалася саме з пояснень, – згадує координаторка проєкту Іванна Ткач. – Для представників громад ми навіть організували поїздку до Одеської області, де вони змогли на власні очі побачити, як працює послуга і як вона змінює життя родин та громади. І цей досвід для багатьох став переломним, як сказала одна з учасниць поїздки: «Тепер я точно розумію, що ця послуга нам потрібна».

Це були наші маленькі, але важливі перемоги – коли нам вдавалося донести цінність послуги.

Факт: важливість наявності послуги раннього втручання зрозуміли майже у всіх громадах, з представниками яких ми спілкувалися. В результаті чого послуга була впроваджена в Білій Церкві, Бучі, Борисполі, Рокитному, Фастові та Узині. 

Крок другий: підтримати

Кожній із шести громад, які підтримали ідею створення послуги та виділили приміщення, ми надали комплексну підтримку, придбавши все необхідне для роботи фахівців, а також допомогли з підготовкою регламентуючих документів.

Більше про цей напрям підтримки – на прикладі Фастівської громади.

Факт: Нами були облаштовані приміщення для роботи команд раннього втручання та придбане реабілітаційне обладнання, комп’ютерна техніка та програмне забезпечення, сенсорне й логопедичне обладнання, ігри та дидактичні матеріали, ходунки та інше необхідне оснащення. А також відремонтовано приміщення у Фастівській, Узинській та Рокитнянській громадах.

Крок третій: навчити

Ухвалити рішення про впровадження послуги й облаштувати приміщення – лише половина справи. Щоб послуга справді запрацювала, її мають надавати кваліфіковані фахівці.

Тому спочатку ми допомогли громадам із підбором персоналу, а далі організували навчання. І це був унікальний формат: 

• долучалися не окремі спеціалісти, а цілі команди з громад;
• навчання поєднувало онлайн- і офлайн-формати та практичну роботу з реальними кейсами.

Команди обирали родини у своїх громадах, пропонували їм підтримку й попередньо обговорювали з тренерами та колегами найкращі підходи до роботи.

Саме ці перші кроки дали поштовх розвитку послуги в громадах. Завдяки «сарафанному радіо» дедалі більше батьків почали звертатися самостійно – і сьогодні команди відзначають постійне зростання кількості таких звернень.

Більше про цей напрям підтримки – на прикладі Рокитнянської громади.

Факт: Ми підготували 37 фахівців для 8 команд у шести громадах області та двох команд у м. Києві, з яких 22 пройшли сертифікацію.

Крок четвертий: налагодити взаємодію

Щоб посилити інтеграцію послуги в громадах і підтримати роботу команд раннього втручання, ми організували навчання з міжвідомчої взаємодії. До нього долучили фахівців медичної, освітньої та соціальної сфери, які працюють із дітьми та батьками.

Разом вони розробляли алгоритми співпраці, щоб процес виявлення дітей і сімей був зрозумілим для всіх служб, а кожна дитина, яка потребує допомоги, не залишалася поза увагою.

Більше про цей напрям підтримки –  на прикладі Білоцерківської громади – за посиланням.

Факт: Ми провели 6 тренінгів із міжвідомчої взаємодії.

Отже, послугу раннього втручання вже впроваджено у шести громадах Київщини: у Фастівській вона працює майже рік, у Рокитнянській, Бучанській та Білоцерківській – із осені, а в Бориспільській та Узинській – запроваджена нещодавно.

І це лише початок – адже вже сьогодні ми бачимо конкретні результати, зміни в житті родин і готовність громад розвивати послугу надалі.

Наприклад, мама Слави, про якого ми згадували на початку, не планує припиняти роботу з командою. Вона вірить, що її син зможе ходити до дитячого садочка без супроводу психолога, не тікати від тата, а обіймати його, показувати свої іграшки.

І це той результат, задля якого ми готові допомагати масштабувати послугу раннього втручання на рівні держави. 

Більше про особливості роботи команд раннього втручання в громадах Київщини, читайте за посиланням.