Допомагати дітям і сім’ям можна по-різному: закривати матеріальні потреби, вирішувати питання з документами. Але найчастіше, як показує наш досвід роботи в громадах, батькам потрібно, щоб поруч були люди, які їх вислухають, зрозуміють і підтримають у тому, що вони роблять.

Наша підтримка дітей та їхніх батьків – це більше, ніж просто робота. І навіть наші водії часто долучаються до цієї справи так само щиро, як і фахівці. У дім до Ганни, допомогти якій нас попросили представники місцевої соціальної служби, того дня ми потрапили майже випадково. Але, як показали подальші події, приїхали вчасно!

Серед тих, кого називають внутрішньо переміщеними особами, кілька місяців тому опинилася і Христина. Її чоловік – військовий – зараз на фронті. Вона, перебуваючи на останніх термінах вагітності, вирішила переїхати до більш безпечної Київщини. 

Біля вікна, затягнутого плівкою, сидить семирічна Сніжана. Схилившись над зошитом, вона робить уроки при світлі новорічної гірлянди. У будинку немає електроенергії вже п’ять років – але це не заважає дівчинці читати улюблені книжки і вірити, що скоро світло в їхньому домі все ж з’явиться.

Коли перед нами стоїть завдання — допомогти дитині — ми не замислюємося над тим, наскільки це може бути складно. Ми просто йдемо в сім’ю і працюємо. Саме за таким принципом будувалася й наша робота з підтримки сімей ромів на Дніпропетровщині.