За мотивами деяких історій нашої допомоги сім’ям можна писати романи. А іноді – вмістити все можна у кілька абзаців. Проте навіть ці кілька абзаців можуть бути для когось не просто новим початком — а самим життям.

До нашої кейс-менеджерки Наталії на Волині звернулася бабуся Ольга, яка потребувала екстреної допомоги разом зі своїм онуком Миколкою.

Родинна історія виявилася непростою. Кілька років тому донька пані Ольги, Катя, поїхала на заробітки та повернулася просто невпізнаною: з нападами агресії та злості. Що сталося у великому місті – ніхто не знає. Але відтоді жінку ніби підмінили: вона кидалася на людей, била посуд, могла навіть влаштувати бійку просто на вулиці. Зрештою Катя навіть проходила лікування в психіатричній лікарні.

Коли ж вона народила дитину – ситуація стала ще гіршою. Катя не дозволяла нікому наближатися до сина, при цьому постійно наражаючи його на небезпеку. Вона носила дитину з собою всюди, могла заснути з ним навіть просто на вулиці. Про нормальне харчування годі було й говорити: коли представники соціальних служб зайшли в дім, то в холодильнику знайшли лише пляшку кетчупу.

Будь-яка спроба бабусі допомогти онукові закінчувалася не тільки погрозами фізичної розправи, а й конкретними діями, про які літня жінка навіть не хоче згадувати.

Однак пані Ольга була готова на все заради Миколки. Тому і звернулася до нас по допомогу. 

Разом із нашою кейс-менеджеркою Наталією вона зібрала всі необхідні документи, завдяки яким було підтверджено неспроможність батьків доглядати за дитиною за станом здоров’я, і оформила опікунство над онуком.

Лише бабуся та наша Наталія знають, скільки сил та часу було витрачено на це! Але результат того вартував: Ольга з Миколкою змогли виїхати у безпечне місце. Тепер хлопчик живе поруч із рідною людиною, ходить до дитячого садочка і нормально розвивається. 

Простіше кажучи — він нарешті має безпеку й любов.