ПРО ПРОЄКТ
Проект реалізовано за підтримки Мережі нідерландських благодійних фондів для Центральної та Східної Європи в партнерстві із Карпатським Фондом «Україна».
Мета проекту – забезпечити обмін досвідом, можливість спільного пошуку виходів із складних ситуацій між батьками-вихователями та запобігти їх емоційному вигоранню шляхом запровадження роботи груп взаємопідтримки. Основними завданнями проекту стали розробка програми підготовки фасилітаторів для батьків-вихователів та прийомних батьків, навчання фасилітаторів із числа соціальних працівників, запровадження роботи груп взаємопідтримки. Проект впроваджувався в Харкові, Кіровограді, Одесі, Кам’янець-Подільському районі Хмельницької обл. та Баранівському районі Житомирської обл.
Період реалізації: 2009- 2010 роки.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?
Взяти на виховання прийомну дитину – непросте завдання, а догляд за такими дітьми потребує особливих підходів, знань та неймовірного терпіння батьків. Емоційне вигорання, постійна напруга, відсутність вчасної підтримки або поради можуть спричинити відчай прийомних батьків та спонукати їх повернути дитину в інтернат. Ми зрозуміли важливість і цінність для батьків спілкування між собою, а продемонстрований ними успішний досвід став рятівним колом у критичних ситуаціях. Організація груп взаємопідтримки є актуальною не тільки для батьків, а й для соціальних працівників, адже робота таких груп вирішує низку актуальних питань, пов’язаних із вихованням дітей у сім’ях та наданням ефективної та оперативної підтримки батькам.
РЕЗУЛЬТАТИ
КОМПОНЕНТИ ПРОЄКТУ
1) Опитування цільових груп
З метою вивчення очікувань батьків стосовно діяльності груп взаємопідтримки, збору даних, визначення найбільш актуальних питань та тем, які варто обговорити під час роботи таких груп ми опитали цільові аудиторії (батьків-вихователів і прийомних батьків). Опитування проводилося серед батьків з різним досвідом роботи (як новостворених родин, так і тих, що функціонуть тривалий час). Результати опитування були узагальнені й використані під час розробки програми й модуля з підготовки фасилітаторів груп взаємопідтримки.
2) Розробка програми з підготовки фасилітаторів груп взаємопідтримки
Ми провели 8 робочих зустрічей за участю фахівців, тренерів проєкту, експертів соціальної роботи та представників соціальних служб. Команда проєкту опрацювала різні варіанти підбору фасилітаторів груп і дійшла висновку, що організаторами і фасилітаторами можуть стати соціальні працівники, які супроводжують і працюють з батьками-вихователями і прийомними батьками. Метою тренінгового курсу з підготовки фахівців-фасилітаторів стало теоретичне та практичне навчання фахівців соціальної сфери основам ведення груп взаємопідтримки.
3) Відбір та підготовка фасилітаторів
Для участі у тренінговій програмі ми відібрали 19 фахівців соціальної сфери. Усього в навчанні взяли участь 23 особи. Навчання фасилітаторів відбувалося впродовж 11 тренінгових днів і було розділене на 3 сесії. У міжсесійний період учасники виконували домашні завдання. Питання, які виникали в учасників у процесі їхньої роботи на місцях, виносилися на обговорення в рамках тренінгової роботи. Така поетапність набуття учасниками теоретичного й практичного досвіду дозволила більш конкретно зрозуміти й детально опрацювати під час навчання найскладніші моменти організації та проведення груп взаємопідтримки.
4) Організація роботи груп взаємопідтримки
Після завершення підготовчого етапу ми почали організовувати групи взаємопідтримки у 5 територіях. Всього ми започаткували діяльність 10 груп взаємопідтримки, в яких взяли участь 297 батьків-вихователів, прийомних батьків та усиновителів. Метою проведення груп взаємопідтримки стала допомога кожного учасника групи самому собі в колі людей з аналогічними проблемами та обставинами життя, завдяки обміну думками чи новою корисною інформацією, емоційній взаємопідтримці, формуванню й аналізу нових поведінкових навичок і вмінь.