Майже детективна історія про те, як не випадкові випадковості та небайдужість кейс-менеджерки допомогли зберегти одразу дві родини. 

В одній із громад на Дніпропетровщині жила родина: мама Валя, якій нещодавно виповнилося 18 років, та її двоє маленьких дітей. Працювати з цією родиною Вікторія, кейс-менеджерка нашої організації… не планувала!

Родина мами Каті

На той момент Вікторія надавала допомогу багатодітній родині мами Каті, в якої було п’ятеро дітей. 

Просто під час спілкування з Катею вона дізналася, що в неї виявляється не п’ятеро, а шестеро дітей. Причому старшій доньці 18 років, в неї є двоє дітей і вона живе в іншій громаді зі своїм новим хлопцем. 

Вікторія намагалася дізнатися більше  про старшу дитину, розуміючи, що між мамою та донькою треба налагоджувати стосунки. 

Але поки йшов процес обміну інформацією з представниками громад, Валя з дітьми повернулася додому – до мами Каті. 

Повернулася в будинок, в двох кімнатах якого вже на той момент жили мама з новим чоловіком, п’ятеро дітей та дідусь. В домі не було елементарних речей – постільної білизни, достатньої кількості ліжок і навіть електроенергію відключили за борги.

Житло для Валі

Тож у Вікторії в роботі опинилися одразу дві родини, яких об’єднало життя та побут в одній хаті. 

Першим, що зробила Вікторія, став пошук будинку для мами Валі з дітьми. Причому задача стояла наступна: дім має бути недалеко від материнського, аби родини могли налагоджувати стосунки, спілкуватися, допомагати один одному. Досвід роботи кейс-менеджерки доводить, що справитися з життєвими питаннями можна, якщо тобі допомагають інші члени сім’ї. 

І дім знайшовся – допомогла громада. Щоправда, він був у доволі занедбаному стані. Але сімейного помічника Дашу та маму Валю це не зупинило: вони прибирали, мили, фарбували. 

У вже відремонтований дім наша кейс-менеджерка привезла меблі та інші побутові дрібниці. Паралельно тривала робота і з родиною мами Каті: в її дім також призвели меблі, ковдри, матраци, канцтовари для дітей і багато інших важливих речей. 

Як мамі бути мамою – від теорії до практики 

Але матеріальна підтримка – це пів справи. 

Обидві жінки – мама і донька – потребували допомоги у розумінні того, що таке батьківство і як це – бути мамою: як доглядати за дітьми, реагувати на їхні потреби й просто любити. В цьому родинам допомогла психолог, яка приїжджала в родину, і сімейний помічник Дар’я, яка протягом трьох місяців працювала з обома родинами (саме на такий термін надається послуга сім’ї – прим.)!

І хоча позитивні зміни було видно навіть неозброєним оком, Вікторія розуміла – Валю залишати без підтримки не можна. Тож було прийнято рішення – відступити від правил і продовжити термін підтримки для родини вісімнадцятирічної мами ще на 3 місяці.

Кейс-менеджерка Вікторія вірить, що це дійсно допоможе Валі, адже вона з радістю освоює ази ведення домашнього господарства та догляду від сімейного помічника. 

А ще Валя долучається до навчальних тренінгів із відповідального батьківства, які проводить наша організація в громаді і які вже перетворилися на своєрідну групу підтримку для мам. Як зізнається Валя, саме завдяки навчанню та спілкуванню вона вперше відчула себе… Людиною!

Об’єднати роз’єднавши

На запитання, чому ж Валя так рано стала мамою, вона відповіла просто й відверто: 

-Я просто не знала, що можна сказати «НІ»… 

А тепер вона знає, що можна і треба говорити «ні», особливо коли йдеться про повагу до себе. І що важливіше – знає, як навчити цього своїх дітей. 

І хай у Валі щирі розмові з дітьми ще попереду – вона готова до них.  А поки вона щиро радіє тому, що нарешті може вільно поговорити зі своєю мамою, відчути її підтримку.

Мама Катя, в свою чергу, допомагає – доглядає дітей, коли Валя йде на роботу. А ввечері вони разом перуть білизну, розвішують її на шворках. Навколо бігають діти, лунає сміх.

І це вже зовсім інша, щаслива історія.

Працюємо в рамках проєкту «Зміцнення сімей і захисту дітей в Україні» (Strengthening Family Care and protection in Ukraine), що реалізується за підтримки World Childhood Foundation